рішення ради про податки

/upload/files/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%8F/%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8/%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8.doc

                            КОБРИНОВО-ГРЕБЕЛЬСЬКА   СІЛЬСЬКА  РАДА

                           ТАЛЬНІВСЬКОГО  РАЙОНУ   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ     

                                     31 сесія  сільської  ради VІ скликання                                    

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

 

від  11  червня   2014 року  № 31/1

с.Кобринова Гребля

                 

Про  місцеві  податки  і  збори  на 2015 рік

 

                    Керуючись статтею 143 Конституції України, пунктом 24 частини 1 статті 26, статтею   69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до пункту 12.3.4. та розділу ХП Податкового кодексу України  із змінами, внесеними  Законом України від 04.07.2013 року №403- VIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших Законів України щодо об’єктів нерухомості», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», з метою зміцнення матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування та  поповнення доходної частини місцевого бюджету, сільська рада

 

 ВИРІШИЛА:

1.Запровадити з 01.01.2015  року на території  Кобриново-Гребельської   сільської  ради такі види місцевих податків і зборів:

 

1.1  Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності  ;

1.2.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ;

1.3.Єдиний податок .

2.Затвердити положення про граничні розміри, порядок оплати і перерахування до місцевого бюджету місцевих податків і зборів. (додається).

3.Відповідальність за правильність обчислення, повноту справляння і своєчасність сплати або перерахування до   сільського  бюджету збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, покласти на платників податків.

4. Контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю  сплати місцевих податків і зборів здійснюється податковим органом.

 

5.Всі податки і збори передбачені цим рішенням зараховуються на рахунок 31412537700384, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018 .

6. Дане рішення набирає чинності з 1 січня 2014 року.

 

7.Визнати такими, що втратило чинність з 1 січня 2015 року рішення  сільської 

ради  від 22.06. 2013  №  23/ 1  « Про місцеві податки  і  збори на 2014 рік»

 

8.Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється  Тальнівською МДПІ .

9. Контроль  за виконанням  даного рішення  покласти на постійну комісію  сільської  ради  з питань  планування бюджету  і  фінансів.

Сільський голова                                                                          В.І. Маляр

 

                                                                                                     Додаток №1

                                                                                       до рішення сесії

                                                                                       Кобриново-Гребельської сільської ради

                                                                                       від 11.06.2014 № 31/1

 

        Положення про збір та провадження деяких видів підприємницької діяльності.

1.1.Платники збору

Платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи підприємці), відокремлені підрозділи, які отримують установленому цим пунктом порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

А)торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

Б)діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

В)торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

Г)діяльність сфери розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

1.2.Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:

А)аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

Б)розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

В)фізичні особи підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

Г)фізичні особи підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці(як у живому вигляді так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

Г) фізичні особи підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів по відчуженню власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

Д)суб’єкти господарювання, утворені громадським організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах «Українське підприємство сліпих», «Українське товариство глухих», а також фізичними особами інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;

Е)суб’єкти господарювання, які провадять торгівельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб, і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє;, сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої, морозиво, яловичина та свинина, свійська птиця, яйця, риба, ягоди і фрукти, мед та інші продукти бджільництва, бджоло інвентар і засоби захисту бджіл, картопля і плодоовочева продукція, комбікорм для продажу населенню;є) суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають із ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту;

Ж) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції( заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за

                                                                                     

розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів переробки);

З)підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

    Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які провадять комп’ютерні та відеоігри.

1.3. Види діяльності, які провадяться з придбанням пільгового торгового патенту

    з придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів( незалежно від країни їх походження):

а)товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;

б)товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;

в)насіння та посадкового матеріалу,  овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;

г)сірників;

г) термометрів та індивідуальних діагностичних приладів.

   З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:

А)поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та звязку, і фурнітура до них;

Б)товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури;

В)готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони та інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів;

Г)зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;

Г)вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, торфяні брикети і дрова для продажу населенню, газ, скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях;

Д)проїзні квитки;

Е)зошити.

   З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами резидентами України.

  При здійсненні продажу товарів, зазначених у абзаці першому цього пункту, платники збору можуть одночасно здійснювати супутньо продукції (незалежно від країни їх походження); ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів.

 

1.4.Ставка збору

  Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року з урахуванням виду надаваних платних послуг.

   Ставка збору за провадження торговельної діяльності(крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких розмірах від мінімальної заробітної плати:

- торговельна діяльність – 0,1;

- побутові послуги – 0,08.

   Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.

    Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.

   Ставки збору, визначені відповідно до цієї статі, округляються (менш як 50 копійок відкидається, а 50 копійок і більше округляється до однієї гривні).

1.5. Порядок придбання торгового патенту

  Для провадження передбачених цим розділом видів підприємницької діяльності суб’єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:

А)найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ ( для юридичної особи) та прізвище, імя по батькові суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків ( для фізичної особи);

Б)юридична адреса (місцезнаходження) суб’єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);

В)від підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;

Г)вид торгового патенту;

Г)найменування документа про повну або часткову сплату збору;

Д)назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземною валютою, грального місця, позначення «виїзна торгівля»;

Е)назва, дата номер документа, що засвідчує право власності, (оренди);

Є)період, на який придбається торговий патент.

   Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до даного підпункту. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

    Відомості, наведені в поданій суб’єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнена така заявка.

    Звірка відомостей, наведених поданій суб’єктом господарювання  заявці, здійснюється в момент подання такої заявки. Оригінали або нотаріально посвідчені копії документів, пред’явлені суб’єктом господарювання на звірку, в органі державної податкової служби на залишаються.

   У разі невідповідності відомостей, наведених у поданій суб’єктом господарювання заявці, документам, на підставі яких заповнена така заявка, або невнесення до заявки усіх необхідних відомостей, органах державної податкової служби, орган державної податкової служби має право відмовити у видачі торгового патенту суб’єкту господарювання.

   Торговий патент видається особисто фізичній особі підприємцю або особі,уповноваженій юридичною особою під підпис у триденний з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена у ньому дата.

    Бланк  торгового патенту є документом суворого обліку.

    У разі втрати або зіпсування торгового патенту платнику збору видається дублікат торгового патенту в порядку, установленому цим пунктом.

    Для провадження торговельної діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями для кожного відокремленого підрозділу , який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаються суб’єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу.

    Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбаються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.

    У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів суб’єктів господарювання придбає короткотерміновий торговий патент.

   Для здійснення діяльності у сфері розваг торговий патент придбається для кожного окремого грального місця. Якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбається окремо для кожного з них..

   Форма торгового патенту та порядок його заповнення встановлюються центральним органом державної податкової служби.

1.6.Порядок та строки сплати збору

 Порядок сплати збору платниками збору, які:

А)провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торгівельної мережі) збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;

Б)здійснюють торгівлю валютними цінностями за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;

В)здійснюють діяльність у сфері розваг за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;

Г+ здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, за місцем провадження такої діяльності.

Строки сплати збору:

А)за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;

Б)за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;

    Під час придбання торгового патенту суб’єкт господарювання вносить суму збору за один місяць ( квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

    Платники збору можуть здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року.

    Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями Податкового Кодексу.

   Порядок використання торгового патенту.

  Оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:

   На фронтальній вітрині магазину, а за відсутності біля реєстратора розрахункових операцій;

   На фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

   На табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торгівельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

   У пунктах обміну іноземної валюти;

   У приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

   Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

   Для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок зіткнення дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб’єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов’язана надати його для огляду уповноваженим законом особам.

    Торговий патент діє на території, на яку поширюється повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

    Передача торгового патенту іншому суб’єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб’єкта не дозволяється.

   Торговий патент, виданий для провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки, тощо) діє на території України.

1.7. Строк дії торгового патенту.

  Строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, ставить 60 календарних місяців.

  Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п’ятнадцяти календарних днів.

   У разі невнесення суб’єктом господарювання збору у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.

    Субєкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав,а суб’єкту господарювання повертається  надмірно сплачена сума збору.

                                                                                                             

 

                                                                                                              

Секретар                                                                  Г.П. Мазур

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                               Додаток № 2

                                                                                                              До рішення сесії

                                                                                 Кобриново-Гребельської сільської ради

                                                                                                              Від 11.06.2014№ 31/1

           Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платники податку

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості на території Кобриново-Гребельської сільської ради.

    Визначення  платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

А)якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

Б)якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

В)якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Обєкт оподаткування

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.

Не є об’єктом оподаткування:

А)об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

Б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;

В)будівлі дитячих будинків сімейного типу;

Г)садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;

Г) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

Д)гуртожитки.

База оподаткування

Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

   База оподаткування

Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

      У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.

 Пільга із сплати податку

База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи-платника податку, зменшується:

А)для квартири – на 120 кв.м.;

Б)для житлового будинку – на 250 кв. метрів.

   Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа –платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

    Ставка податку

    Ставки податку встановлюються сільською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:

-          Для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 50 кв метрів – 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

-          Для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв метрів – 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

 

-           Для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв метрів   та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв метрів – 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

      Порядок обчислення суми податку

      Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.

      Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року.

    Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

   Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченою статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

    У разі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

    Порядок сплати податку

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного Кодексу України.

Строки сплати податку

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

А)фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення –рішення.

Б)юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

Секретар                                              Г.П. Мазур

 

                                                                                               Додаток № 3

                                                                                               До рішення сесії сільської ради

                                                                                               Від 11.06.2014 № 31/1

 

                           Положення про єдиний податок для фізичних осіб

 

Розділ 1. Загальні положення

1.1.У цьому рішення встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

1.2.Спрощена система оподаткування, обліку та звітності –особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 7.1. розділу 7 цього рішення, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цим рішенням, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3.Фізична особа –підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цим рішенням, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цим рішенням.

1.4.Фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1)перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2)друга група- фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та /або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року  відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількох осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

    Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005) (уа 375202-05).

1.4.1.При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

  При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом України.

1.5.Не можуть бути платниками єдиного податку:

1.5.1. фізичні особи – підприємці, які здійснюють:

1)діяльність з організації, проведення азартних ігор; (пункт 1 підпункту 1.5.1. пункту 1.5 розділу 1 набирає чинності з дня набрання чинності законом, що регулює питання діяльності у сфері грального бізнесу).

2)обмін іноземної валюти;

 

 

3)виробництво, експорт, імпорт продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язано з роздрібним продажем пива та столових вин);

4)видубуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5)видобуток, реалізацію корисних копалин;

6)діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування»(85/96-ВР), сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними Податковим Кодексом України;

7)діяльність з управління підприємствами;

8)діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10)діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

1.5.2. фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробовування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005) ( уа 375202-05), діяльність у сфері аудиту;

1.5.3. фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 10 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та /або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 кв.метрів;

1.5.4.страхові (перестрахові) брокери, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

1.5.5. фізичні особи – нерезиденти;

1.5.6. суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

1.6.Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Розділ 2. Порядок визначення доходів та їх склад

2.1.Доходом платника єдиного податку є:

-для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та /або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 2.3. цього розділу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в господарській діяльності;

2.2.До суми доходу за звітний період включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

2.3.У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

2.4.Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

2.5.Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок ( у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг).

2.6.У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки.

2.7.У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та /або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.

2.8.Доходи фізичної особи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цим рішенням, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу ІУ Податкового кодексу України.

2.9.Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

2.10.До складу доходу, визначеного цим розділом, не включаються:

1)суми податку на додану вартість;

2)суми фінансової допомоги, надано на поворотній основі, отримано та повернено протягом 12 календарних місяців з дня отримання, та суми кредитів;

3)суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

4)суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом – заявою про повернення коштів;

5)суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України,  вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;

6)суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

7)суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів.

2.11.Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 6 цього рішення.

2.12.Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

2.13.При визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання  зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому(звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодуванн0 за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

2.14.Право на застосовування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку  за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

    При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв’язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови не перевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 1.4 розділу 1 цього рішення.

 

 

 

Розділ 3. Ставки єдиного податку

3.1.Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі – мінімальна заробітна плата).

3.2.Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються Кобриново-Гребельською сільською радою для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

3.2.1.Для першої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку за здійснення роздрібного продажу товарів з торговельних місць на ринках встановлюється у розмірі 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

3.3 Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку другої групи у розмірі 20 відсотків.

 

 

 

Розділ 4. Податковий (звітний) період.

4.1.Податковим (звітним )періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік. Податковим (звітним )періодом для платників єдиного податку другої групи є календарний квартал.

4.2.Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

4.3.Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб – підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

4.4У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, який є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

4.5.У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

 

 

 

Розділ 5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

5.1.Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом  здійснення авансового внеску на пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

5.2.Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заявки щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

5.3.Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

5.4. Платники єдиного податку першої і другої груп , які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки,  також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

5.5Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 5.1. цього рішення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

    Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

5.6.Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

5.7.У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

Розділ 6. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку

6.1.Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1)податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цим рішенням;

2)земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

3)збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

4)збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

6.2.Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 7.1. цього розділу, здійснюються платниками єдиного податку в порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України. У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

6.3.Платник єдиного податку виконує передбачені Податковим кодексом України функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

 

Секретар                                                      Г.П. Мазур

 

 

 

                      КОБРИНОВО-ГРЕБЕЛЬСЬКА  СІЛЬСЬКА РАДА                     

                      ТАЛЬНІВСЬКОГО  РАЙОНУ  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                                                                                                                

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

 

09.07. 2015 року   с.Кобринова Гребля                      №   38/2

 

Про встановлення місцевих

податків і зборів на 2016 рік 

 

     Керуючись  статтями 140, 146 Конституції України, статтею 12 Податкового кодексу України, із змінами внесеними  Законом  України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ, Законом України  «Про засади державної  регуляторної політики  у сфері  господарської діяльності» , постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 р. № 634 «Про порядок підготовки пропозицій щодо удосконалення  проектів регуляторних актів, які розробляються органами місцевого самоврядування», відповідно до пункту 24 частини 1 статті 26  Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні ”, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань  бюджету, планування та  фінансів  , сільська рада

ВИРІШИЛА :

 

1.Взяти до відома, що :

1.1. відповідно до статті 10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належать:

- податок на майно;

- єдиний податок.

 До місцевих зборів належать:

- акцизний збір.

 

1.2. Податок на майно складається з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- транспортного податку;

-  плати за землю.

 

1.3. відповідно до підпункту  12.3.4. пункту 12.3. статті 12 Податкового кодексу України , рішення про встановлення місцевих податків та зборів                                                                                                                               

офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом;

 

2.Встановити з 1 січня 2016 року на території сіл Кобринова Гребля, Антонівка      місцеві податки і збори  та затвердити відповідні Положення про  :

 -   податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів житлової нерухомостіта податок   на  нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки,  для об’єктів нежитлової нерухомості – (додаток 1);

 

 -  транспортний податок (додаток 2) ;

 

3. Встановити з 1 січня 2016 року єдиний податок та затвердити Положення про нього ( додаток 3).

4.Встановити на території сіл Кобринова Гребля та Антонівка місцеві збори та затвердити Положення про  порядок сплати :

4.1.акцизного  збору ( додаток 4) .

 5.Секретарю сільської ради :

 -оприлюднити  рішення на  Інтернет- сайті сільської ради,  про що повідомити в ЗМІ.  

 

6. Оприлюднити  рішення «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік» через мережу Інтернет, про що повідомити в ЗМІ до 15 липня 2015 року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів            ( плановий період).

 

7.Дане рішення набирає чинності з дня  його оприлюднення, але не раніше  01.01.2016року.

 

 8. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань планування,  бюджету, та фінансів.

 

 

 

Сільський голова                                                                           В.І. Маляр

                                                                                             

 

 

 

                                                                                                                                            3        

 

                                                                                                          Додаток № 1

                                                                                                 до рішення ради

                                                                                                від  09.07.2015 №38/2

 

                                               П О Л О Ж Е Н Н Я

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів житлової нерухомостіта податок   на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки,  для об’єктів нежитлової нерухомості

 

Розділ І

Загальні положення

 

     1.1.  Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів житлової нерухомостіта податок   на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки,  для об’єктів нежитлової нерухомості

(далі – Положення) розроблено на підставі статті  266Податкового кодексу України із змінами згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ.

         Враховано, що:

- згідно  постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 р. № 634 «Про порядок підготовки пропозицій щодо удосконалення  проектів регуляторних актів, які розробляються органами місцевого самоврядування», проекти регуляторних актів, що розробляються  органами місцевого самоврядування , подаються на погодження до Державної регуляторної  служби;

 

-  пункт 33 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ,  щодо  ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб в розмірі, який  не  перевищує  1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр,  не застосовується в 2016 році. 

  

1.2.  Це положення є обов’язковим до виконання юридичними особами, фізичними особами (в тому числі нерезидентами), які є власниками житлової нерухомості.

 

1.3. Відповідно до :

 

 підпункту 14.1.129. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України :

 

                                                                                                                               4

-об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду та  дачні і  садові будинки;

 

підпункту 14.1.129.1.пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

 

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

 

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

 

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

 

 підпункту 14.1.129.2. садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

 

 підпункту 14.1.129.3. дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку»;

 

 підпункту14.1.1291  об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

 

У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;                                                                                                                               

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

                                                                                                                          5

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

 

Розділ ІІ

Платники податку

 

   2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

 

   2.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

Розділ Ш.  Об’єкт оподаткування

 

     3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

 

      3.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

                                                                                                                   6

 г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

 

 

Розділ 1У.  База оподаткування

 

    4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

 

    4.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

 

     4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

                                                                                                                         

     Розділ У.  Пільги із сплати податку

 

     5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

 

                                                                                                                             7

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 80 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 160 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток      (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 220кв. метрів.

 

     5.2.Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

 

     5.3. Сільська рада має право  збільшити  граничну межу житлової нерухомості, встановленої Податковим кодексом України  ( 60 кв.м., або 120 кв.м., або 180 кв.м) , на яку зменшується база оподаткування.

 

     5.4. Сільська рада встановлює  пільги з податку, що сплачується на її території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими  статутами (положеннями).

 

    5.5. Пільги з податку, що сплачується  з об’єктів житлової нерухомості  для фізичних осіб не надаються на:

- об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням сільської ради ;

 

- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

 

   5.6.Пільги з податку, що сплачується  з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від  майна, яке є об’єктом оподаткування.

 

  5.7.Пільги з податку, що сплачується  з об’єктів  не житлової нерухомості  для фізичних осіб не надаються на:

- об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням сільської ради ;

 

 

                                                                                                                         8

- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

   5.8. Встановити, що  податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів  не  житлової нерухомості не сплачується   з об’єктів  не житлової нерухомості, що перебуває у власності релігійних організацій , статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими  статутами (положеннями).

 

   5.9.Сільська рада до 25 грудня  року, що передує плановому бюджетному року  подає  до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта  нерухомості відомості стосовно пільг, наданих нею.

 

 

    Розділ У1. Ставка податку

 

    6.1. Ставка податку для об’єктів житлової та нежитлової   нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється  у   відсотках до  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування і становить :

                                                                                                                          

    Для житлової нерухомості:

 

   - 0,25 % - житловий будинок ;  квартира ; котедж ;

   - 0,15 %- прибудова до житлового будинку;  садові будинки; дачні будинки ;

 

    Для нежитлової нерухомості:

   - 1,00 % - будівлі готельні ;  будівлі торговельні ;  будівлі для публічних

виступів (казино, ігорні будинки);

 

7.

  - 0,25 % - будівлі офісні, інші будівлі;

  - 0,50 % - магазини,  їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

  - 1,00 % - гаражі ;

  - 0,01 % - господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

                                                                                                                           9

        Розділ У11. Порядок обчислення суми податку

 

        7.1.Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

       7.2. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

 

а) за наявності у власності платника податку одного  об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» пункту 5.1. цього Положення,  та відповідної ставки податку;

 

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» пункту 5.1. цього положення   та відповідної ставки податку;

 

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних типів ( квартира та житловий будинок), у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в»  пункту 5.1. цього положення    та відповідної ставки податку;

 

г) сума податку розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

 

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

                                                                                                                                

  7.3.  Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів не житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пункту 5.8. цього Положення,  та відповідної ставки податку.

 

     7.3. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або

                                                                                                                        10

нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

    Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

    Контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

    Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

 

     7.4. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

                                                                                                                              

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

     У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку

проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

     7.5. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого

 

                                                                                                                            11

майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

     7.6. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

       Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

     7.7.. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

 

     7.8. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

     Розділ У111. Порядок сплати податку

 

    8.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

     Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській місцевості через каси сільської  ради  за квитанцією про прийняття податків.

 

 

 

      Розділ 1Х. Строки сплати податку

 

     9.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації».

 

Секретар                                                 Г.П. Мазур                                                                             

                                                                                                                           1 2

                                                                                           Додаток № 2

                                                                                                 до рішення ради  

                                                                                                від 09.07.2015№38/2

 

                                          П О Л О Ж Е Н Н Я

                                  про транспортний  податок

 

       Розділ І

Загальні положення

 

     1.1.  Положення про транспортний податок (далі – Положення) розроблено на підставі статті  266 Податкового кодексу України із змінами згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ.

                                                                                                                         

    Розділ П.  Платники податку

 

    2.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що  є об’єктами оподаткування.

 

     Розділ Ш. Об’єкт оподаткування

 

     3.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

 

     Розділ 1У. База оподаткування

 

    4.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування .

 

    4.2.  Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування .

 

     Розділ У.Податковий період

 

   5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

   5.2. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

                                                                                                                           13

    5.3. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

     Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

      Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

 

    5.4. Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

     З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

     Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

 

     5.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

      5.6.У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

        Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

 

                                                                                                                               14

      5.7.. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 

     Розділ У1.Порядок сплати податку

 

    6.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 

    6.2.Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

Секретар                                                Г.П. Мазур

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                           15                                                                            

                                                                                           Додаток № 3                                                                                                            

                                                                         До рішення ради

                                                                              Від09.07.2015 №38/2

                                                                                                        

 

                        Положення про   єдиний   податок

 

1. Платники податку

 

    Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом України ( далі – ПКУ)та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному  ПКУ.

 

 2.  Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

 

 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

 

 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

 

 не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

 

 обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

 

      Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та

побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

                                                                                                                                16

 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;

 

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 

 

 3.  При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

 

 При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене цим ПКУ.

 

 4. Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:

 

-суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

 

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

 

2) обмін іноземної валюти;

 

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

 

 4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

 

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

 

                                                                                                                         17

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, ;

 

 7) діяльність з управління підприємствами;

 

 8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

 

 9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

 

 10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

 

 -  фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

 

 -  фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

 

 -  страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

 

 -   суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

 

 -   представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

 

 -   фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

 

                                                                                                                                 

 -  суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

                                                                                                                              18

 5.   Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

 

 -  суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

 

-   суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

 

 -  суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

-   Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

 

 

6.  Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

 

 1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

 

 2) послуги з ремонту взуття;

 

 3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

 

 4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

 

 5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

 

 6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

 

                                                                                                                       

 7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

 

                                                                                                                                 19

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

 

 9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

 

 10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

 

 11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

 

 12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

 

 13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

 

 14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

 

 15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

 

 16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

 

 17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

 

 18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

 

 19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

 

 20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

 

 21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

 

 22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

 

 23) послуги з ремонту годинників;

 

 24) послуги з ремонту велосипедів;

 

 25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

 

                                                                                                                               

                                                                                                                             20

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

 

 27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

 

 28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

 

 29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

 

 30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

 

 31) послуги з виконання фоторобіт;

 

 32) послуги з оброблення плівок;

 

 33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

 

 34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

 

 35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

 

 36) послуги перукарень;

 

 37) ритуальні послуги;

 

 38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

 

 39) послуги домашньої прислуги;

 

 40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

 

7.  Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп

 

 8. Доходом платника єдиного податку є:

 

1)    для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування,

 

 

                                                                                                                         21                         

2)     також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить

3)    на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

 

 2) для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

 

 9.  При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

 

 10. До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

 

 11. Доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з ПКУ, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно доПКУ.

 

 12. Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

 

13. Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

 

 При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого ПКУ.

 

 

14. Ставки єдиного податку

 

    

                                                                                                                                22               

 Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

 

                                                                                                                                 

15.  Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільською радою  для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

 

 1) для першої групи платників єдиного податку -  10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

 

2) для другої групи платників єдиного податку -  20відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

 

16.  Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

 

 1) 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

 

 2) 4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

 

 Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 ПКУ.

 

 17. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

 

 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291ПКУ;

 

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

 

 3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

                                                                                                                                 23

 4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

 

 5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ.

                                                                                                                             

18.  Податковий (звітний) період

 

       Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

 

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

 

 

19. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

 

 Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

 

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, - період з початку року до їх фактичного припинення.

 

20.  Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

 

21. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

 

22. Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої

                                                                                                                                 24

реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

 

 23. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

 

 

24. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

 

       Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

 

      Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

 

     У разі якщо сільська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12ПКУ.

 

 25. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

 

 26. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

 

27. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

 

 

                                                                                                                             25

28. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 295.1 і пункту 295.5 цієї статті, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

 

 Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому цим Кодексом.

                                                                                                                           

29. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

 

 29. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку

 

        Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 ПКУ.

 

30. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

 

 Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

 

31. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 ПКУ.

 

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи.

 

32. Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

 

 

                                                                                                                             26

33. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп. 

    При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з  умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом 295.1 статті 295 ПКУ.

 

34. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

 

 1) щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 ПКУ;

 

 2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

 

 3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

 

35. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ПКУ. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому цим Кодексом.

 

36. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

 

 Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6  статті296 ПКУ  та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

 

 

 

 

Секретар                                                            Г.П. Мазур                                                                            

 

                                                                                                                             27

                                                                                                 Додаток   4                                                                                               

                                                                                               до рішення ради

                                                                                                від 09.07.2015_№38/2

 

                                               П О Л О Ж Е Н Н Я

про акцизний  податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

 

Розділ І

Загальні положення

 

     1.1.  Положення про акцизний  податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (далі – Положення) розроблено на підставі  Податкового кодексу України із змінами згідно статей 140, 146 Конституції України, п.п. 12.4.4 п.12.4 ст.12 ,   п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212,  п.п. 212.3.11 п. 213.1 ст. 213, п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214, п.п.215.3.10 п.215.3 ст.215  Податкового кодексу України, Законом  України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ, відповідно до пункту 24 частини 1 статті 26  Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»

 

Розділ П.  Платники податку та їх реєстрація контролюючими органами 

 

     2.1. Платниками цього податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України ( далі – Кодексу), зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ тощо (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу). 

 

     2.2.Відповідно до п.п. 212.3.11 п. 213.1 ст. 213 Кодексу платниками податку є особи – суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб’єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу зазначених вище підакцизних товарів.    Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації з акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів. 

                                                                                                                     

 

                                                                                                                         28

      2.3. Реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які територіально                                                                                                                             

обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

      

Розділ Ш. Об’єкт оподаткування

 

         3.1.Об’єктом оподаткування є операції з реалізації через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компонент моторних палив, палива моторного альтернативного.

           

Розділ 1У. База оподаткування

 

       4.1.Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компонент моторних палив, палива моторного альтернативного, що реалізуються через роздрібну торговельну мережу.

     База оподаткування – це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

      Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

    4.2. Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон №265), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

 

     4.3. Згідно із Законом №265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

 

 

                                                                                                                   29

Розділ У. Ставки акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів

 

   5.1. До повноважень сільської  ради  належить, зокрема, встановлення в межах, визначених Кодексом, ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 12.4.4 п.12.4 ст.12 Кодексу).

 

    5.2. п.п.215.3.10 п.215.3 ст.215 Кодексу передбачено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість) – у розмірі 5 відсотків.

 

    5.3.Згідно з п.п.12.3.5 п. 12.3 статті 12 Кодексу, якщо сільською радою не прийнято рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковим відповідно до Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

 

Розділ У1. Подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів

 

    6.1. Відповідно до п. 223.1 ст. 223 Кодексу базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

 

    6.2.Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця (не пізніше 20 числа наступного періоду) контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто, за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).

 

   6.3. Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст.222 Кодексу). 

 

   6.4. Інші питання щодо адміністрування акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв, тютюнових

 

                                                                                                                       30

виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компонент моторних

палив, вирішуються відповідно до норм, встановлених Податковим кодексом України.

 

Секретар                                                          Г.П. Мазур